ЧОМУ       ВИМЕРЛИ  МАМОНТИ?

                                          Мамонти - тварини минулого

Це одна із найбільш цікавих загадок природи, якщо із вимиранням меґафаун мезозою чи палеозою менш-більш усе зрозуміло, то щодо плейстоценових тварин-велетів існує безліч гіпотез і жодна, допоки, не стала загальноприйнятою. Вимирання волохатих мамонтів і носорогів, печерних ведмедів і левів, великорогих оленів і шаблезубих тигрів, а також ще багатьох інших тварин, співпадає із кінцем останнього льодовикового періоду – близько 10-9-ти тисяч років тому. Логічно міркувати, що саме глобальне потепління спричинило їх масову загибель. Та чи це так?

   

 Дехто із вчених дійсно вважає, що основною причиною вимирання мамонтів стало глобальне потепління, яке прийшло із початком голоцену приблизно 10 тисяч років назад від наших днів. Зміни клімату призвели до зникнення широких просторів тундри та холодних степів у Євразії та Північній Америці, й саван у Африці та Південній Америці. Мамонти споживали, здебільшого, трав’янисту їжу, а широка експансія лісів як помірних, так й тропічних, у атлантичний час (10-5 тисяч років тому) призвела до різкого скорочення пасовищ. Це могло стати критичним фактором для існування і мамонтів, і льодовикової меґафауни. 

 Хоча ця гіпотеза має логічне підґрунтя, однак, у неї є один вагомий недолік – глобальні похолодання і потепління мають циклічний характер і повторюються приблизно кожні сто років – 90-100 тисячоліть триває зледеніння, після чого на 15-20 тисячоліть наступає міжльодовикове потепління. Такі повторювані зміни клімату отримали назву циклів Міланковича і пов’язані із положеннями Землі у космічному просторі (нутація, ексцентриситет), а також активністю Сонця. Зрозуміло одне – за останній мільйон років льодовиковий період наступав і закінчувався, щонайменше, 10 разів, відповідно степи і тундри стільки ж разів скорочувались, а ліси – розповсюджувались. Однак, чомусь критичним для мамонтів стало саме останнє потепління…

БІльше інформації на цю тему ви можете знайти ТУТ